Місцеві засоби масової інформації вже писали про попередні підсумки роботи археологічної експедиції на місці знаходження Малинського городища. Вони підтвердили не лише висновки попередніх археологічних досліджень, але й відкрили багато нового, що дозволяє вже зараз з оптимізмом дивитися на його подальше вивчення. Керівник експедиції А. Петраускас, базуючись на числених знахідках різних епох, образно висловився, що Малинське городище було чимось подібним до матрьошки: на місці більш давнього городища місцеві жителі зводили нове.
Найдавніше з них (а, можливо, і не найдавніше) сміливо можна віднести до 8-9 століть. Швидше за все, воно було центром одного з древлянських племінних угрупувань (можливо маличів). Більше того, його можна вважати одним з найдавніших міст Східної Європи.
Після карального походу київської княгині Ольги на Древлянщину городище було спалене. Та воно швидко відновилося. Це й не дивно, адже на думку відомого вченого, член-кореспондента НАНУ, доктора історичних наук О.Моці Малинське городище було одним з пунктів на торговому шляху Київ-Ругенсбург (торговий шлях з Київської Русі у Західну Європу).
Вдруге Малинське городище зазнало значних руйнувань під час монголо-татарської навали. Але й після цього життя на ньому не припинилося. А у 16 ст. зусиллями панів Немиричів на місті старого городища збудовано Малинський замок для оборони від турецько-татарських набігів (дивитися нашу статтю «Замок Немиричів»). Про його існування відомо з документів середини 17 ст. В часи Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького козацько-селянські повстанські загони зруйнували цей замок, що належав панам Єльцям.
Наприкінці 19-го початку 20 ст. на місці давнього городища поміщики Гижицькі збудували господарські споруди (в народі відомі як маказин).
Отже, на території Малинського городища життя безперервно тривало майже півтори тисячі років. Кожна з епох залишила на ньому свої сліди. Тому подальші археологічні розкопки на місці давнього Малинського городища безумовно відкриють ще не одну цікаву сторінку історії Малинщини.