МАЛИН

МАЛИН – місто обласного значення Житомирської області. Знаходиться  на р. Ірша (притока Тетерева, бас. Дніпра), за 115 км від Києва та за  102 км від обласного центру.  Розташований недалеко від автотраси Київ-Ковель-Варшава. Через місто проходить важлива залізнична магістраль – Південно-Західна  залізниця. Пл. міста – 18 кв. км. Міський транспорт – автобусний.

Насел. 28113 осіб (2001), 26588 осіб (2016), переважна більшість – українці, проживають також росіяни, поляки, євреї.

Малин – одне з найдавніших міст Східної Європи. Назву міста пов’язують з іменем древлянського князя Мала.  За історичними даними,  Малин виник в VIII ст. як центр одного з древлянських племінних угрупувань. Зазнав значних руйнувань під час походу княгині  Ольги на Древлянщину (946) та  монголо-татарської навали (XIII ст.).

У XVI-XVII ст. існував Малинський замок як оборонний і торговельний центр. Його власниками були давні русько-українські шляхетські роди Немиричів, а потім Єльців. У роки Визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького Малин став містечком Київського полку.

З 1797 Малин – містечко Радомишльського повіту Київської губернії. З 1866 – волосний центр. У середині XIX ст. у Малині налічувалося 268 дворів, діяли кустарний залізоливарний завод, два млини, православна церква і римо-католицький костел. У 1871 в Малині запрацювала  паперова фабрика, а в 1902 поблизу міста прокладено залізницю Київ-Ковель. Ці дві події значно прискорили  економічний розвиток міста. У 1873 місцевий маєток придбала Катерина Семенівна Миклуха – мати всесвітньовідомого вченого-мандрівника Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая. Родина Миклух проживала в місті майже півстоліття, зробивши значний внесок у культурно-освітнє та економічне життя Малина. Наприкінці XIX – на початку ХХ ст. у Малині діяли церковнопарафіяльна школа, школа для глухонімих дітей та народне училище, працювала лікарня та аптеки. У 1884 на кошти княгині С.Радзивілл було збудовано кам’яне  приміщення костелу в класично-грецькому стилі, а також богодільню. У 1923-1924 Малин – окружний центр Київської губернії. У 1932 Малинську сільраду перетворено на міську. У 1937 при утворенні Житомирської обл. Малинський р-н включено до її складу. В 1938 Малин віднесено до категорії міст районного підпорядкування. В період німецької окупації (22 липня 1941- 12 листопада 1943) в Малині протягом 630 днів діяло антифашистське підпілля, очолюване П. Тараскіним та Н.Сосніною, яким посмертно було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу.  У 50-80-і рр. економіка міста швидко розвивалася.  Працювало  шість великих підприємств: паперова фабрика, дослідно-експериментальний завод, завод «Прожектор», меблева та швейна фабрики, АТП-11845. Малинські паперовики, очолювані талановитими директорами В. Неманихіним та Ю. Приходьком, здобули славу найкращих спеціалістів з випуску найтонших видів конденсаторного паперу в СРСР.

З 2013 – місто обласного значення. Нині у Малині працюють 17 основних підприємств  паперової, машинобудівної,  харчової, металообробної, деревообробної промисловості. Серед найбільших: ПАТ «Малинська паперова фабрика-ВАЙДМАНН» (1871), яка випускає електроізоляційні та фільтрувальні види паперу, картон, Фабрика банкнотного паперу Банкнотно-монетного двору Національного банку (1997) – єдине підприємство України, що спеціалізується на випуску банкнотного та захищеного паперу високої якості, а також ПАТ «Рейл», ДП «Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти», ТОВ «Папір-Мал», ПП «Малинська меблева фабрика», ДП «Малинське лісове господарство», ТОВ «Малинська швейна фабрика «Ельфа», ПрАТ «Детвілер Ущільнюючі Технології Україна».

У Малині функціонує 9 дошкільних та 5 загальноосвітніх закладів, ЗНВК «Школа-ліцей №1 ім. Н.Сосніної», три позашкільних заклади (Дитячо-юнацька спортивна школа, Центр дитячої та юнацької творчості, Центр науково-технічної творчості), професійно-технічний ліцей № 36. 

Населення Малина отримує медичну допомогу в КЗ « Малинський міськрайонний центр первинної медико-санітарної допомоги», ММРТМО  та в стаціонарі на 190 ліжок.  Стоматологічні послуги надають спеціалісти Малинського стоматологічного об’єднання.

Насиченим  є культурно-освітнє життя міста. Працюють міський будинок культури, дитяча школа мистецтв та три бібліотеки. Відомі художні колективи – дитяча зразкова капела бандуристів «Веснянка», народний духовий оркестр «Малин», народний гурт «Маличі», народний оркестр народних інструментів, народний ансамбль  бандуристів «Любава».

Гордістю міста є В.Андрійцев –  чемпіон світу з вільної боротьби серед юніорів, срібний призер XXX літніх олімпійських ігор у Лондоні. У  літніх Олімпійських іграх 2016 у Ріо-де-Жанейро Україну представляло троє малинчан – В. Андрійцев, Т. Рябченко (велоспорт), Д. Косинський (метання спису). Усі вони – вихованці Малинської ДЮСШ. Ця школа носить ім’я його першого директора – Й. Кульчицького,  і у вересні 2016 відзначила своє 50-річчя.

Банки: У місті працюють  відділення чотирьох банків: «ПриватБанк», «Аваль», «УкрСиббанк», «Ощадбанк», які обслуговують як фізичних, так і юридичних осіб, надають повний пакет фінансових послуг.

Релігійні громади: У Малині — більше десятка релігійних громад як православного, так і протестантського напрямку. Є і численна  католицька громада церкви Святої Анни. Серед найбільших православних: парафія Святого Димитрія Житомирської єпархії, Свято-Покровська та Свято-Успенська парафія Овруцько-Коростенської єпархії, Свято-Покровська парафія Житомирсько-Овруцької єпархії, парафія Руської православної церкви за кордоном Одеської єпархії. Діють також  протестантські общини:  Церква Євангельських християн-баптистів, Церква християн віри Євангельської Свідки Єгови, Християнська церква Адвентистів сьомого дня, Українська Лютеранська церква «Воскресіння Христове», Незалежна християнська церква  повного Євангелія «Новий час».

В місті знаходиться пам’ятка садово-паркового мистецтва – міський парк культури і відпочинку ім. М.М.Миклухо-Маклая.

Виходять газети: «Малинські новини» (міськрайонна громадсько-політична газета), «Соборна площа» (загальнополітичний інформаційний тижневик).

Малинське городище – пам’ятка археології VIII-XIII ст. У Малині збудовано пам’ятник видатному вченому М.М.Миклухо-Маклаю (1986). Споруджено Курган Безсмертя (1972), Алею Слави (1985), Меморіал героїв Малинського підпілля (1984), Пам’ятний знак жертвам нацизму на честь загиблих в роки Другої світової війни, Пам’ятний знак жертвам голодомору та політичних репресій, пам’ятник воїнам-афганцям, Пам’ятний знак учасникам ліквідації та жертвам Чорнобильської катастрофи (2001). Пам’ятний знак Героям Небесної Сотні, загиблим на Майдані Незалежності під час революції Гідності (2014) та Парк Героїв (2019), створені громадськими активістами. Діє шкільний музей Героя Радянського Союзу Н.І. Сосніної, відновлено Малинський міський краєзнавчий музей.

В Малині народилися: Герої Радянського Союзу М.Грищенко та Б.Кузнецов, відомий український вчений, доктор мед. наук, проф. Ю.Бернадський, проф., видавець, перекладач, драматург, літератор, мистецтвознавець В.Вайсблат, проф., лікар-стоматолог С.Вайсблат, доктори історичних наук Л.Беренштейн, В.Студінський, доктор політичних наук Ю.Скороход, доктори технічних наук М.Левін та Е.Каменір, доктор філологічних наук, відомий мовознавець Ю.Карпенко, доктор фізико-математичних наук С.Янчук, доктор економічних наук А.Фукс, єврейський письменик С.Городецький, громадський діяч, дружина президента Ізраїлю І. Бен-Цві Рахель Янаїт, польський письменник та мемуарист Р.Піотровський, прозаїк С.Камінський, член УЦР, вчений В.Бойко.

З Малином пов’язана діяльність видатного вченого-енциклопедиста М. М. Миклухо-Маклая, який двічі (1886, 1887) приїздив сюди до своїх рідних. Малинську середню школу № 1 (нині –  ЗНВК «Школа-ліцей №1 ім. Н.Сосніної») закінчив видатний український вчений-математик, академік НАН України, академік-секретар Відділення математики НАН України, директор інституту математики НАН України А.Самойленко.

Літ.: Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. – К., 1973; Студінський В.А., Тимошенко В.І. Історія Малина. – Малин, 1993; Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю., Тимошенко В.І. Історико-географічний словник Малинщини. – Малин, 2005; Студінський В.А. Малин.: малий енциклопедичний словник. –К., 2011; Відкрийте для себе Малин. – Малин,  2013.