Радзивілли – один з найбагатших і найвпливовіших родів у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій. а у XVIII-XX ст. у Російської Імперії й Прусії. Цей рід у першій половині XVI ст. отримав титул князя Священної Римської Імперії, а потім був посвячений з Ягеллонами, Гогенцолернами та іншими європейськими династіями. Радзивілли були власниками земельних латифундій, замків, міст та містечок, зокрема в Україні (Волинь, Київщина), Литві, Польщі, Білорусі. У першій половині XIX ст. землі Малина та навколишніх сіл разом з кріпаками належали Йосипу Моршковському, а потім – його дочці княгині Сесилії Радзивілл.
Йосип Моршковский після приєднання наприкінці XVIII ст. польських земель до Російської імперії перейшов на службу до російського царя і розпочав швидке сходження по владній драбині. Він отримав високий чин дійсного статського радника. За підтримки київського військового губернатора А. Беклешова він був обраний головою цивільного департаменту Київського головного суду. Становище Й.Моршковського ще більше зміцнилося після одруження з дочкою голови Волинського дворянського зібрання сенатора С. Ворцеля.
У 1805 р. у зв’язку з призначенням Київського воєнного губернатора Тормасова керувати відправленими до кордону військами, Моршковському було тимчасово доручено управління Київською губернією. В 1820-1821 роках він виконував обов’язки губернського маршала почергово з В. Росцишевським.
Й.Моршковському належали великі земельні володіння на Київщині, зокрема Малинський маєток. Маючи значний політичний вплив, Й. Моршковський використав його для породичання з Радзивіллами, віддавши у 1832 році заміж свою дочку Сесилію за представника цього роду Олександра Радзивідлла. Відтак вона набула титул княгині Радзивілл.
Після смерті батьків Малинський маєток перейшов у власність Сесілії Радзивілл. Вона була ревнісною католичкою і багато уваги приділяла відновленню та ремонту костелів. У 1853 році Сесілія помирає, заповівши 20 тис. рублів ( на ті часи – дуже значна сума) на будівництво костелу у Малині, 4 тис. рублів на спорудження костелу у Радомишлі, а також значні суми на будівництво костелів у Сквирі, Бишеві, Києві, Одесі, Варшаві.
Новий кам’яний костел у Малині, збудований в оригінальному класично-грецькому стилі 16 листопада 1884 року освятив Єпископ Любовидзький. Ця будівля збереглася дотепер. При костелі, за заповітом С.Радзивілл, діяла богадільня на 21 особу – благодійний заклад для утримання бідних, калік та престарілих. Утримувалася богадільня на проценти з капіталу, покладеного для цієї мети на вічні часи княгинею Радзивілл. Наприкінці XIX cт. – на початку ХХ ст. діяла особлива рада богадільні ім. С.Радзивілл, до якої входили повітовий предводитель дворянства та найавторитетніші жителі міста, в тому числі представники роду Миклухо-Маклаїв, ксьондз І.Белецький, православний священик М.Яворський, землевласники К.Гіжицький, В. Билина, лікар О. Радомський та інші.
Нащадки С.Радзивілл продали Малинський маєток М.Лукіну та Д.Скуратову. Та на цьому історичний зв’язок між родиною Радзівіллів і нашим містом не припинився. 28 квітня 1920 року об’єднані польсько-українські війська розпочали наступ на Київ, що тоді перебував в руках більшовиків. Особливо жорстокі бої розгорілися за Малин. Саме в ході цих боїв загинув князь Станіслав Радзивілл – представник цього знатного роду. В роки Першої світової війни С. Радзивілл служив в російській армії. Після проголошення незалежності Польщі вступив добровольцем до польського війська. Брав участь в боях біля Слуцька та Валіщ. У липні 1919 року був призначений ад’ютантом головнокомандувача польського війська Ю.Пілсудського. На початку 1920 року добровольцем відправився на польсько-більшовицький фронт як представник штабу 17 полку уланів під керівництвом полковника Орліч-Дрешера. Був тяжко поранений в боях під час бою за станцію Малин. За іншою версією, він був захоплений в полон і жорстоко закатований.
Посмертно ротмістр С.Радзивілл отримав військове звання майора. Скромний похорон відбувся за участю Пілсудського в Несвіжі. У листопаді 1926 року Ю.Пілсудський видав наказ про нагородження С.Радзивілла посмертно золотим хрестом Віртуті Мілітарі.
Нині в Малині діє католицький костел ім. Св.Анни, у відбудові якого надзвичайно важливу роль відіграла свого часу Сесілія Радзивілл.